У світлі світляків. На порозі ночі

Автор: Три_Киці_у_Крамниці Переглядів: 794


Єва – Ліза – дівчинка, яка ніколи не виходила з дому. ЇЇ батько директор електростанції. Ця сім’я досить заможна, мама навіть їсти не готує, а замовляє все готове додому. Одежу та все необхідне теж вони замовляють через інтернет. Дивно, але дуже сучасно. Відносини у родині досить дивакуваті, адже ніхто ні з ким не проводить багато часу, навіть не торкаються одне одного. Таке собі життя без емоцій.  Дівчинка не навчається у школі, але гарно розвинена, ще й грає на фортепіано. У їх домі завжди сяє світло, дівчинка боїться темряви. І ось…одного вечора у їх місті все світло зникає. Дівчинка вибігає надвір, адже у вікні вона ніби побачила фари від татової машини. Але то була не вона. Натомість Єву-Лізу оточує пітьма. Руки торкається ніс песика Мухи. У собаки є хазяїн Тимофій, так вони знайомляться з дівчиною. Отож, двоє 14 річних дітей опиняються у темному місті, не розуміючи, що сталося і що ж робити далі.

Єва – Ліза хоче знайти батька, а Тім вирішує піти із нею, адже вона може заблукати сама, а в нього ж є ліхтарик. Так вони ідуть разом, а окрім них нікого ніде немає. Дорогою вони ідуть повз кладовище, Тім сильно змінюється проходячи повз це місце. На своєму шляху діти зустрічають  Ліхтарника, а потім хлопчик розповідає, що тут похована його мати, яку він обожнював, та яка  любила читати книжки. Тож, після її смерті, він теж обожнює читати і так, йому здається, що вони читають разом із мамою. І ще, в нього був дідусь, але його теж немає. Саме тут Єва-Ліза відчуває сильну безпорадність, розуміючи, що має співчувати, вона не може дібрати слів, адже такому її не навчили. Потім він згадує про бабусю, яка читає йому казки, або їх просто вигадує і йому це дуже подобається. Так Тім ділиться своїм світом із дівчинкою, з якою його вдруге звела доля. Чому ж вдруге, а тому, що вона вже із ним товаришувала, але, тоді у дитинстві мало не сталася трагедія, яка могла б забрати її життя. І ось після цього її тато назавжди зачинив її у домі. Після сеансів психолога,  дівчинка забула, що колись вона бігала вулицями міста і гралася з іншими дітьми. І стала жити по іншому. Жорстоко, забирати дитинство у дітей зачинивши їх у супер модерновому домі. Це вражає, хоч це і фентезі.

А потім вони йдуть до лісу, і вилазять на величезне дерево, так що важко злізти униз. Але головним є те, що вони роблять: спілкуються, тримаються за руки, те від чого дівчина зовсім відвикла. Ось це і є головне, те що має бути у кожної дитини. Спілкування з однолітками, а не з гаджетами. А потім, вони зустрічають велетенського дракона, який відносить їх до електростанції. Там порожньо, нікого немає. І у кінці літа починає іти сніг. Діти летять до бібліотеки університету, щоб знайти рішення про те, що ж робити далі. Саме там Єва-Ліза відчуває сильне захоплення самою спорудою, місцем, де навчалися люди, здобували цікаві знання та жили, не так як вона, усамітнена, немов остання на планеті.  

Виявляється, що Єва-Ліза ніколи не тримала книгу у руках, а їй це неймовірно сподобалося. Тепер, вона жалкує про ті роки, що  жила інакше. Тим часом Тім робить нотатки про те, як повернути світло. А далі, друзі вирушають до міста, вони зголодніли і їм необхідно поїсти, добре, що у кав’ярнях є їжа.  Здається, що все йде своїм шляхом, але не очікувано до них підходить хлопчик, у лікарняному халаті. Виявляється, що він вийшов із коми. Звати його Макс, а Тім про нього багато чув.  Діти одягають Макса і ідуть до нього в гості, адже Тім знав, що Максів тато мер міста. У домі вони знаходять двох однакових жінок у різних кімнатах, вони сплять. Макс знаходить свою кімнату а у ній все ( гаджети, книги, зошити, канцелярія) так гарно і акуратно лежить, ніби у музеї. І мама спить. Але її він не пам’ятає, і речі і пароль до ноутбуку, нічого не пам’ятає. Далі вони шукають батька, але в будинку його немає. Тож вони рушають до мерії, і ось там, діти знаходять сидячих але сплячих тат. Тата Єви-Лізи та Макса...

Ваша, Три_Киці_у_Крамниці

Теги: #УСвітліСвітляків

Купуємо тут: